Анальні (параанальні) залози у собак відіграють важливу роль у комунікації та ідентифікації. Вони розташовані симетрично по обидва боки від ануса і містять секрет з унікальним запахом, який тварини використовують, мітячи територію під час дефекації. Хоча це природний процес, іноді з різних причин може виникати запалення цих залоз, що завдає собаці значного дискомфорту та болю. Розуміння механізму проблеми та профілактичних заходів може допомогти власнику вчасно відреагувати та запобігти серйозним ускладненням. Далі на odesa.name.
Чому виникає закупорка та запалення анальних залоз?
У нормі секрет залоз вивільняється під тиском фекалій під час кожного акту дефекації. Проте, якщо процес природного очищення порушується, може статися закупорка. Це може бути спричинено низкою факторів:
- Низька якість фекалій: Хронічна діарея або, навпаки, занадто м’який стілець не створюють достатнього тиску на стінки залоз, щоб видавити секрет.
- Ожиріння: Надмірна вага може змінити анатомічне розташування органів, ускладнюючи природне спорожнення.
- Недостатня фізична активність: Сидячий спосіб життя погіршує тонус м’язів та перистальтику кишківника.
- Порода та генетика: Деякі породи, як-от чихуахуа, карликові пуделі, біглі або спанієлі, мають генетичну схильність до цієї проблеми.
- Запальні процеси: Дерматити, алергії або інфекції в зоні ануса можуть спричиняти набряк, який блокує вихідні протоки.
- Зміна консистенції секрету: Секрет може стати густішим через харчування або індивідуальні особливості, що ускладнює його вихід.
Якщо секрет залишається всередині, він стає ідеальним середовищем для розмноження бактерій, що призводить до запалення (сакуліту), а в гіршому випадку — до утворення абсцесу. Детальніше про те, як розпізнати цю проблему та що робити, можна прочитати у статті: запалення залоз у собаки: симптоми та рекомендації.
Клінічні ознаки та поведінка тварини
Симптоми закупорки та запалення досить характерні. Власник може помітити зміни у звичній поведінці улюбленця, які вказують на дискомфорт у задній частині тіла:
- «Катання на санчатах» (Scooting): Собака треться анусом об підлогу або килим, намагаючись вивільнити заблокований секрет. Це найпоширеніший і найочевидніший симптом.
- Надмірне облизування: Тварина постійно та інтенсивно облизує або покусує зону під хвостом.
- Біль при дотику: Собака може скиглити або виявляти агресію, коли його торкаються до основи хвоста або задньої частини тіла.
- Видимий набряк: У разі сильного запалення або абсцесу можна помітити припухлість, почервоніння або навіть відкриту рану (фістулу) біля ануса.
- Проблеми з дефекацією: Собака може тужитися або виявляти ознаки болю під час випорожнення.
- Неприємний запах: Зазвичай відчувається дуже сильний, “рибний” або гнильний запах, якщо секрет витікає або абсцес проривається.
Профілактика: ключ до здоров’я залоз
Найкращий спосіб боротьби із запаленням — це профілактика. Підтримка нормального функціонування травної системи та загального здоров’я є критично важливою:
Дієта та клітковина
Головне завдання — забезпечити регулярний, добре сформований стілець. Це досягається за допомогою збалансованого харчування. Включення додаткової клітковини у раціон допомагає збільшити об’єм фекалій, що, своєю чергою, створює необхідний тиск для природного вивільнення секрету. Можна використовувати харчові добавки з клітковиною або додавати у раціон невелику кількість вареного гарбуза, моркви чи спеціалізовані ветеринарні корми.
Контроль ваги та активність
Підтримання оптимальної ваги тіла є обов’язковим. Регулярні фізичні вправи не лише допомагають контролювати вагу, а й зміцнюють м’язи тазу та стимулюють перистальтику кишківника, сприяючи природному очищенню залоз. Активні ігри та довгі прогулянки повинні стати частиною щоденного режиму.
Регулярне ручне чищення
Для собак, які мають хронічну схильність до закупорки, ветеринар може порекомендувати періодичне ручне чищення залоз. Цю процедуру повинен виконувати ветеринарний лікар або кваліфікований грумер, оскільки неправильна техніка може призвести до травмування або ще більшого запалення. Частота чищення визначається індивідуально, зазвичай це відбувається раз на 4–8 тижнів.
Коли звертатися до ветеринара?
При перших ознаках дискомфорту (“катання на санчатах”, облизування) необхідно звернутися до фахівця. Якщо у вас немає навичок чищення залоз, не намагайтеся робити це самостійно, оскільки є ризик травмувати ніжні тканини. У разі виявлення припухлості, почервоніння, виділення гною або крові, а також якщо собака має ознаки сильного болю чи лихоманки, візит до ветеринара має бути негайним. Запалений абсцес потребує термінового медичного втручання, часто з використанням антибіотиків та дренуванням.