Які можуть бути асоціації зі спекотним степовим півднем? Перед очима малюється величезна сухе поле, над яким розкинулось яскраво-блакитне небо без жодної хмарини, вінець якого — сліпучий сонячний диск, що випалює залишки родючих ґрунтів і також випаровує блискучі та каламутні води дрібних річок і невеликих озер. А які тварини водяться на цьому спекотному півдні? Перерахувати відразу по науковим назвами практично неможливо, та й на думку спадають одні голуби та ворони. А що щодо рослин? Так вони взагалі однакові, дерево є дерево та нічого більше, пише odesa.name.
Природно, вищеописана картина не має нічого спільного з реальністю, яка прямо протилежна: насправді, одеська область рясніє біологічною різноманітністю, і на її землях є величезна кількість розкішних неміських пейзажів.
До слова, про архітектурне розмаїття Перлини Чорного моря та інших південноукраїнських міст сказано достатньо, але про біологічні особливості зазвичай говорять тільки у ключі проблем з екологією (які об’єктивно існують і є актуальними, але зараз ми не будемо вдаватися до негативізму, потрібно знаходити час і для чогось приємного і яскравого).
Отже, які дари природи є в Одеській області? Які пейзажі можна побачити на її землях, порізаних хвилястими балками і крутими ярами? Яких представників тваринного світу — милих, небезпечних, символічно владних і потужних — можна зустріти, гуляючи зеленими просторами? Про це і поговоримо.
Різноманітність дерев
(На фото: дуб звичайний)
З огляду на те, що одеська область здебільшого розташована у причорноморській низовині та також частково має землі на подільській височині, не дивно, що тут переважає степовий ландшафт (якщо говорити прямо вже термінами, то точно це буде звучати як різнотравно-типчаково-ковилові степи).
Звичайно, величезні масштаби цих земель очищені та зорані для організації господарства і землеробства. Проте, в Одеській області є практично незаймані місця. Північ області насичена дібровами: там ростуть, природно, величні дуби, що чіпляють небо своїми кронами, також гладкі буки, то з рівними, то з природно вигнутими стовбурами, також стрункі та світлолюбні ясені (до слова, вони дуже високі, на півдні у хороших умовах можуть бути вище за 50 метрів!), а ще величезні липи, що нагадують гігантські чагарники.
Чим далі у степ, тим більше можна побачити акацій — насправді, їх називають робініями, але у народі, а особливо для одеситів і одеситок, це «біла акація». Крім того, що ця рослина дуже красива і відіграє велику символічну роль для Перлини Чорного моря, вона також буває корисною і для людської діяльності: білу акацію використовують для меліорації, звукоізоляції і для інших господарських цілей.
Звичайно, не рідкість на півдні сонячний абрикос і клен.
На півдні України можна побачити і магнолію, ось тільки її красою можна помилуватися за стінами Ботанічного саду. Проте, неможливо заперечувати, що рідкісні рослини в Одеській області теж є — просто їм потрібен особливий догляд і штучні умови.
Килими квітів
(На фото: Долина тюльпанів)
Якщо дерева стоять цілий рік та у різні пори мають різну естетику, то щоб побачити все квіткове розмаїття, доводиться чекати сезону. І коли цей сезон настає, на одеських рівнинах розкидаються цілі килими з тюльпанів, казкових рододендронів, також рясніють пучки важких грон бузку, а також величні троянди та багато інших квітів.
Дуже часто на шляху трапляються кущі з маленькими червоними ягодами — вони неїстівні, але красиві. Це чагарник кизильника (іноді зустрічаються і дерева з цією ягодою).
Часом над каламутними зеленими водами маленьких озер і болотних водойм можна помітити білі точки маленьких квітів — то болотне різнотрав’я. А поруч з ними кучкуються жовтець, чистець, плавучі сальвінії й інші вологолюбні рослини.
А як же не згадати нарциси, які схожі на іграшку-вентилятор? Схиливши голову, у сезон вони встеляють цілі поля своєї ніжної красою.
Пухнасті тварини-и-и
(На фото: заєць-русак)
Південь України населений величезною кількістю абсолютно чарівних, милих і просто ідеальних створінь. Природа зробила їх неможливо прекрасними, і це істина останньої інстанції.
Здавалося б, звичайний заєць-русак — це буденність. Ну ось хто не знає, як виглядає зайчик? Але яка це радість, коли він пробігає повз Вас і після декількох швидких стрибків завмирає і обертається, дивлячись прямо в очі людині, після чого знову тікає далі по своїх заячих справах. В принципі, зайці цього виду розмірами нагадують велику кішку: це досить великий вид, який може досягати ваги у 4-6 кіло.
Також у дикій природі на півдні України може зустрітися хом’як — до цієї тварини ми звикли виключно як до домашнього милого улюбленця. На півдні хом’як звичайний у результаті не такий вже і звичайний — він найбільший зі свого виду і може важити більше, ніж півкіло.
Продовжуючи тему гризунів, в полях Одеської області можна наштовхнутися на крапчатого ховраха, ондатру і навіть великого тушканчика!
Найрізноманітніші птахи
(На фото: орлан-білохвіст)
Неймовірно красивими представниками світу птахів на півдні України є орли і яструби. Хижі і потужні, вони виглядають як головні управителі цього світу.
Король неба з клиноподібним хвостом, величезним дзьобом і потужними крилами — орлан-білохвіст — може досягати метрової довжини та важити до 7 кілограм. Цей хижак харчується рибою і ссавцями, які живуть поблизу води, але також часом він не гребує падаллю.
Інша незвичайна птиця, яка дивує своєю величчю — це орел з похмурою назвою Могильник. Це ім’я дано йому, природно, не просто так. На думку письменника-натураліста і вченого Леоніда Семаго, цей птах отримав таке прізвисько ще кілька століть назад, тому що його часто помічали біля кам’яних і саманних мавзолеїв. Видовище дуже поетичне і атмосферне, особливо якщо уявити, що над цим місцем нависли хмари, які ось-ось побіліють у світлі блискавки…
Набагато частіше, крім, звичайно, голубів, горобців, ворон і синичок, можна зустріти лебедів і качок, а також часом можна зустріти диких куріпок і перепілок.