Дендропарк Перемоги

Дендропарк Перемоги — п’ятдесят п’ять гектарів, чотири озера й ліванський кедр

Найбільший парк Одеси — це не просто зелений масив, а справжня дендрологічна колекція: понад п’ятсот видів дерев і чагарників, серед яких гінкго білоба, ліванський кедр і сибірська ялиця, тобто рослини, які в цих широтах разом не ростуть ніде більше. Через увесь парк тягнеться каскад із чотирьох штучних озер загальною довжиною близько семисот метрів, а десятиметрові струмені фонтана ввечері підсвічують усіма кольорами.

Родзинки

• Каскад із чотирьох озер — система штучних водойм завдовжки близько 700 метрів, яка тримає мікроклімат усього масиву; влітку різниця температур із сусідніми вулицями відчутна одразу.
• Фонтан із десятиметровими струменями — головна вечірня атракція: увечері підсвітка перебирає всі кольори веселки, а вдень фонтан просто освіжає повітря над водою.
• Колекція понад 500 видів — гінкго білоба, ліванський кедр, сибірська ялиця й інші теплолюбні та рідкісні екзоти, висаджені як дендрологічна експозиція, а не як звичайне озеленення.
• Алея Дружби — дерева на ній садили космонавти Валерій Биковський і Георгій Шонін; для парку, закладеного на початку космічної ери, це органічний сюжет.
• Човнова станція на озері — прогулянки на воді просто в межах міста, рідкісна опція для Одеси, де відпочинок традиційно прив’язаний до моря.
• Стадіон і спортивне ядро — футбольне поле, баскетбольні майданчики, зони з силовими тренажерами, оновлені під час благоустрою 2018 року.

Що всередині

Парк займає 55 гектарів і має статус пам’ятки садово-паркового мистецтва. Планування створювали архітектори М. Середа та І. Грибченкова, і воно збудоване навколо водного каскаду: алеї йдуть уздовж озер, а спортивні й дитячі зони винесені на периферію, щоб не заважати прогулянковій частині.

• Чотири штучні озера з човновою станцією й фонтаном.
• Дендрологічна колекція з понад п’ятисот видів дерев і чагарників.
• Стадіон із футбольним полем і баскетбольними майданчиками.
• Дитячі та спортивні майданчики із силовими тренажерами.
• Пішохідні доріжки й газони, оновлені під час благоустрою північної частини 2018 року.
• Зовнішнє освітлення вздовж головних маршрутів.
• Алея Дружби з іменними посадками.

Чим зайнятися і для кого

• Родинам із дітьми — човни, фонтан і дитячі майданчики дають повноцінну програму, не пов’язану з морем і пляжним сезоном.
• Бігунам і велосипедистам — периметр у 55 гектарів дозволяє будувати кола на кілька кілометрів по рівному тінистому покриттю.
• Тим, хто цікавиться ботанікою — колекція з понад п’ятисот видів робить парк фактично міським дендрарієм, доступним безкоштовно.
• Мешканцям прилеглих кварталів — це головна щоденна зелена зона великого житлового масиву, куди виходять із дому пішки.
• Спортсменам-аматорам — стадіон, баскетбол і вуличні тренажери зібрані в одному місці.
• Тим, хто шукає прохолоди в липні — водний каскад і густа крона тримають тут відчутно нижчу температуру, ніж на відкритих вулицях міста.

Як дістатися і практичне

Парк лежить у Приморському районі, між центральною частиною міста й курортною смугою, і оточений щільною житловою забудовою. Громадським транспортом дістатися просто: сюди йдуть трамвайні, тролейбусні й автобусні маршрути з центру, зупинки розташовані по периметру з кількох боків. Автомобілем від центру — приблизно чверть години; паркування можливе вздовж прилеглої забудови, у вихідні місць менше. Вхід вільний, територія відкрита цілодобово. Човнова станція, фонтан і спортивні об’єкти працюють у теплий сезон і в денні години. На повний обхід закладайте дві-три години, на прогулянку з дітьми — пів дня. Через воєнний стан в Одесі діє комендантська година з опівночі до 5:00; під час повітряної тривоги перебувати на відкритих алеях і біля води не можна, найближчі укриття розташовані в житловій забудові навколо парку. Освітлення працює вздовж головних маршрутів, але в глибині масиву ввечері темно.

Коли відвідати

Навесні парк показує сенс своєї колекції: різні види розпускаються послідовно, і з квітня до кінця травня тут щотижня змінюється картинка — саме тоді екзотичні посадки видно найкраще. Влітку головне — вода: біля озер і фонтана прохолодніше на кілька градусів, і містяни приходять сюди тоді, коли на морі надто людно. Осінь — найефектніший сезон дендропарку: гінкго білоба жовтіє яскраво й одночасно, а листяна колекція дає таку кількість відтінків, якої немає в жодному іншому парку міста. Взимку територія порожня, озера подекуди стають, і тоді добре видно хвойну частину колекції — ліванський кедр і сибірська ялиця в цю пору виглядають так, наче парк перенесли з іншої кліматичної зони.

Цікаво знати

Ще на початку 1930-х міська влада планувала облаштувати на цьому місці зоопарк, але Друга світова війна й повоєнне економічне становище поховали проєкт. Замість зоопарку тут вирішили створити зелену зону, і історія парку починається з квітня 1960 року, коли на цій ділянці провели загальноміський суботник. Планування розробили архітектори М. Середа та І. Грибченкова, парк отримав 55 гектарів і одразу задумувався як дендрологічна колекція, а не звичайний масив озеленення: сюди звозили понад п’ятсот видів дерев і чагарників, зокрема теплолюбні екзоти — гінкго білоба, ліванський кедр, сибірську ялицю. Тоді ж на території відкрили стадіон із футбольним і баскетбольними полями, дитячі та спортивні майданчики. Алею Дружби заклали за участю космонавтів Валерія Биковського й Георгія Шоніна, які особисто висадили тут дерева. Спершу парк носив ім’я Леніна; нинішню назву він отримав приблизно у 2004–2005 роках, і тоді ж, до шістдесятиріччя Перемоги, провели велику реставрацію. У 2018 році благоустроїли північну частину: з’явилися нові спортивні майданчики, пішохідні доріжки, баскетбольне поле, освітлення й газони. Сьогодні парк має статус пам’ятки садово-паркового мистецтва. Про пряме влучання в сам дендропарк не повідомлялося, однак прилеглий район неодноразово потрапляв під удари: під час атак на Одесу тут пошкоджувало житлові будинки, корпуси політехнічного університету та Музей цікавої науки, який після ракетного удару втратив значну частину обладнання й відновлював роботу в тимчасовому приміщенні. Парк лишається відкритим, але живе за воєнним графіком — з тривогами, комендантською годиною й обмеженням масових заходів.

Поради відвідувачу

• Ідіть уздовж води: каскад із чотирьох озер — головна вісь парку, і всі цікаві посадки розташовані поблизу неї.
• Для ботанічної прогулянки обирайте квітень-травень або жовтень: саме тоді колекція читається найкраще.
• Увечері тримайтеся освітлених маршрутів — у глибині масиву світла мало.

Питання й відповіді

Це справді найбільший парк Одеси? Так, його площа становить 55 гектарів — більше за будь-яку іншу міську зелену зону.

Коли парк заклали? Історія починається з квітня 1960 року, коли на цій ділянці провели загальноміський суботник; планування розробили архітектори М. Середа та І. Грибченкова.

Чому він називається дендропарком? Тому що це саме колекція: понад п’ятсот видів дерев і чагарників, включно з гінкго білоба, ліванським кедром і сибірською ялицею.

Чи можна покататися на човні? Так, на озері працює човнова станція в теплий сезон; каскад складається з чотирьох водойм загальною довжиною близько 700 метрів.

Коли працює фонтан із підсвіткою? У теплий сезон, увечері: десятиметрові струмені підсвічують усіма кольорами веселки.

Що тут є для спорту? Стадіон із футбольним полем, баскетбольні майданчики й зони з силовими тренажерами, оновлені під час благоустрою 2018 року.

Як парк називався раніше? Він носив ім’я Леніна; нинішню назву отримав приблизно у 2004–2005 роках, коли провели велику реставрацію.

Чи постраждав парк від війни? Про пряме влучання в парк не повідомлялося, але прилеглий район під час атак зазнавав пошкоджень — зокрема житлові будинки, корпуси політехніки й Музей цікавої науки.