У дельту Дністра щороку прилітають для гніздування рідкісні, занесені до Червоної книги України птахи – коровайки або блискучі ібіси. Цей рік, не дивлячись на війну в нашій країні, не став винятком. Більше подробиць на odesa.name.
Гордий і гарний птах
Найближчий родич коровайки – священний єгипетський ібіс, символ мудрості та правосуддя. Зиму коровайки проводять в Африці на річці Тібр, для гніздування прилітають в Україну, а наприкінці серпня – на початку вересня, вони знову повертаються до спекотних країн.
Коровайка – великий птах з високими ногами, голова якого увінчана довгим, дугоподібно вигнутим донизу дзьобом. Дорослі особини мають досить темне, практично чорне оперення. При яскравому сонячному світлі можна розглянути, що голова, шия, груди та нижня сторона тулуба – темно-бордові, а крила мають зеленувато-пурпурний металевий відлив.
Молоді коровайки відрізняються від дорослих кольором оперення: голова та шия у них сірі, посипані безліччю дрібних білих вкраплень, а тіло буре і не має металевого відливу.
Блискучі ібіси птахи акуратні та обережні, місця для своїх гніздування вибирають дуже ретельно. Коровайки, в порівнянні з іншими пернатими – тихі, за межами ареалу проживання їх і не чути. Поруч із місцями гніздування видають звуки ледь чутні, щось середнє між карканням та шипінням. За найменшої небезпеки птах злітає, оскільки за натурою є акуратним і вразливим. Той факт, що блискучі ібіси прилетіли в дельту Дністра на гніздування і цього року є хорошим знаком для нашої області.
Іван Русєв, еколог та директор Національного природного парку “Тузловські лимани”, на своїх сторінках у соцмережах зазначив, що блискучі ібіси як і всі тварини України, у нинішньому військовому протистоянні підтримують своєю енергетикою людей.
Орнітологічне розмаїття природного парку Дністра
У дельті Дністра всього зареєстровано 354 види птахів, 57 з яких занесено до Червоної книги України.
Одним з найбільш численних видів є великий баклан – на сьогодні, швидкозростаюча кількість особин цих пернатих – справжня катастрофа Нижньодністровського національного парку. Зараз птахів понад 15 тисяч, і ця кількість безперервно зростає. Баклан з’їдає до 750 гр. риби на добу, спустошуючи таким чином водойми. А величезна кількість пташиного посліду під деревами – перетворює їх на сухостої за 2-3 роки.
Для збереження популяцій інших птахів, у тому числі і червонокнижних, вже третій рік розробляються методи гуманного регулювання чисельності великих бакланів, правда далі розробок поки не йде. Відстрілювати птахів або спилювати дерева, на яких вони гніздяться – негуманно та неефективно. Не дає очікуваних результатів створення оптичних і акустичних перешкод боротьби з пташиною популяцією. У той час, як зграя розростається і вже заселяє ліси, вчені лише планують почати розробляти наукові рекомендації щодо ефективного регулювання чисельності бакланів.