Історія Одеського зоопарку

Відкриття Одеського зоопарку пов’язане з довгим і тернистим шляхом. Від моменту ідеї його створення до прийому перших відвідувачів минуло майже 50 років. Докладніше про те, як створювався та розвивався один з українських зоопарків, на сайті: odesa.name.

Тернистий шлях від ідеї до створення зоопарку

Розмови про те, що в Одесі непогано було б збудувати зоопарк, з’явилися ще 1889 році. Тоді ж було складено план і схема “Звіринця на Поліцейській вулиці біля обриву”. Однак на той час все й залишилося лише у планах. Минуло ще 25 років і міська рада погоджує проект будівництва зоопарку. Генріх Володимирович Бейзерт заснував товариство “Одеський зоологічний сад”. Далі здійснитися його планам тоді завадили перша світова, а потім і громадянська війни. 

Але Генріх Володимирович не залишав ідеї про заснування зоосаду. У 1918 році було відновлено роботу “Одеського зоологічного парку”. Між товариством та керівництвом міста підписали угоду про будівництво зоосаду на місці, вирубаного у воєнні роки, ботсаду. Цього разу втрутилася французька інтервенція.

Напередодні 1920 Генріх Бейзерт під егідою товариства “Югоклімат” домовляється про взяття в оренду нижнього саду Воронцовського палацу. Саме на той час “Югоклімат” займався науково-натуралістичною діяльністю: йому належить відкриття музею історії та природничих наук, сільськогосподарського та рибопромислового навчальних закладів. Паралельно стартувала організація дослідницької галузі Зоосаду та розробка варіантів з доставки та вибору вихованців для нього. У 1922 році на ділянку землі було підписано договір оренди на дев’ятирічний термін. Восени 1924 року, здебільшого самотужки, “Югоклімат” розпочинає будівництво зоосаду і ще до його закінчення – відкриває для відвідувачів. Будівельні роботи проводилися як для повномасштабного звіринця: зводилися гроти для представників сімейства котячих; готувалась територія для утримання ведмедів, гірських кіз, кількох видів пернатих.

На початку 1927 року у зоопарку було представлено 29 тварин: мавпи, ведмеді, страус та інші.

Попри невелику кількість звірів, зоопарк охоче відвідувався. Однак виникли проблеми з фінансуванням і тим, що територія, яка займається, мало відповідала умовам, необхідним для утримання звірів. У 1929 р. керівництвом міста було прийнято рішення про закриття звіринця, а тварини роздані в інші зоопарки країни.

В 1933 Генріх Бейзерт стає керівником Четвертого держзвіринця в Новощепному ряді. В Одесі в той же час ліквідують Перші християнські та Перші Єврейські цвинтарі, а на їхньому місці розбивається парк та зоопарк.

Інформації про той час збереглося небагато, єдине, що відомо – те, що зоопарк працював на самозабезпеченні.

Робота зоопарку під час окупації Одеси

У воєнний час, на площах, що належали зоопарку, були розташовані допоміжні споруди зенітної батареї 15-ї бригади протиповітряної оборони. Солдати допомагали доглядати тварин: косили траву, дбали про поранених звірів, приносили для харчування хижакам полеглих коней. Тварин евакуювати було неможливо і Генріх Бейзерт, на той час – директор зоопарку, залишився разом із своїми підопічними. Будь-що він хотів захистити та зберегти їх. Тоді ж зоопарку відкрили швейну майстерню, а на виручені гроші годували тварин. Утримання звірів повністю лягло на плечі директора та самовідданих співробітників. Одразу після визволення Одеси з-під окупації, одним із перших розпоряджень 11 квітня 1944 року було про постановку тварин на постачання. Наступного дня біля воріт зоопарку зібралося безліч людей.

Напівголодні, втомлені від війни одесити, принесли їжу тваринам. Ділилися хто чим міг: люди, українці, ніколи не кидають своїх братів менших. Бейзерт врятував майже всіх звірів, він зберіг своє дітище, за основу якого так довго боровся.

Післявоєнні роки

Після війни періодично виникали ідеї про зміну розташування зоопарку. Але жодна з них не здійснилася.

У 70-80-х роках зоологічний парк займався активною культурно-просвітницькою діяльністю. У 70-х роках в одному з одеських кінотеатрів було організовано залу для проведення лекцій, тут же проходили кінопокази про життя диких тварин.

У середині 1987 року у зоопарку відкрився акватераріум. У 90-ті роки було визначено науковий напрямок одеського зоопарку: “Рідкісні та зникаючі тварини півдня України”. Тоді ж був створений унікальний орнітарій для розведення хижих птахів та сов. З 1992 року зоопарк є частиною природно-заповідного фонду України та має статус заповідної території загальнодержавного значення.

Сучасний зоологічний парк

Зараз зоопарк – одне з найулюбленіших місць для відвідування як мешканців Одеси, так і її гостей. Під час військової агресії з боку рф керівництво зоосаду всіма силами зберігає можливість його нормального функціонування.

Тисячі одеситів приходять сюди з маленькими дітьми, щоб хоч на кілька годин відволіктися і доторкнутися до природи, що має зцілюючу силу.

Get in Touch