Є думка, що у надрах Одещини мало корисних копалин. Багато хто думає, що наш регіон багатий тільки на мінеральні води та будівельні компоненти – пісок, щебень та черепашник.

У нашому матеріалі odesa.name, з посиланням на dumskaya.net, ми постараємося розібратися в цьому питанні.

Почасти такий скептичний настрій справедливий. Але за твердженнями фахівців, Одещина має великі запаси корисних копалин. Навіть на підставі результатів геологорозвідувальних робіт радянського періоду, можна стверджувати про те, що наш регіон багатий на нафту, природний газ, торф, кам’яне, буре вугілля і навіть золото.

Суто одеський камінь

Як бачите, природні скарби нашої області є доволі значними. Проте, говорячи про Одесу, однією з головних копалин є, звісно, ​​черепашник. Адже саме цьому будівельному матеріалу випала честь зіграти величезну роль в історії нашого міста. Більшість одеських будинків збудовано з черепашника.

Він легко видобувається навіть за допомогою примітивних інструментів.

Його можна зустріти і в знаменитих одеських катакомбах.

Видобуток вапняку

Щодо вапняку, то його видобувають в таких районах нашого регіону, як: Біляївський, Комінтернівський, Роздільнянський, Іванівський.

До головних легальних розробників родовищ входить компанія, представлена ​​”Одеським шахтоуправлінням”.

Численні запаси

В Одеському регіоні є запаси глин, суглинок, каолін (білої глини), піску, гальки, гравію, граніту, гіпсу, цементної сировини.

Видобуток глин, суглинок і гальки відбувається приблизно там, де видобувають вапняк. Гіпс зустрічається на Куяльницькому лимані, а за каоліном треба їхати до Березовського району.

Піщані поклади

Морський пісок має три родовища, два з яких розташовані на дні моря.

Ми маємо на увазі так звану Одеську банку, яка розташована на північному сході нашої області.

В 1996-му пісок там видобувався “Черазморшляхом”. Але в 2011-му підприємство було позбавлене спеціальної ліцензії на здійснення видобутку.

Жовтень 2011-го ознаменувався видачею ліцензії “Спецводобуду”.

Цілющі води

Одеська область має чимало джерел із мінеральними водами. Ці води мають численні цілющі властивості – залізисті, гідрокарбонадно-хлоридні, натрієві хлоридні, бромні, радонові і т.ін.

Говорячи про найбільші водні родовища, слід згадати про Одеське, Куяльницьке, Сергієвське, Кароліно-Бугазьке та Чорноморське.

Слід зазначити, що багато з них тривалий час використовувалися одеськими санаторними закладами, а також заводами і навіть пивоварнями.

Одеське золото

Ви, напевно, здивуєтеся, але в Одеському регіоні є запаси золота.

Найвідомішим об’єктом української золотопромисловості є родовище Савранського району.

Його розробка почалася в 1993-му, через кілька років після виявлення там сірчаного колчедану.

Ця гірська порода свідчить, що поруч може бути золото.

Геологами було прийнято рішення про продовження пошуків, і результат увінчався успіхом, а саме – виявленням дорогоцінного металу.

Родовище назвали “Майським”.

У ньому налічувалося дванадцять рудних скупчень, що містять щонайменше сто п’ятдесят тонн благородного металу.

Показуха по-одеськи

В 1998-му президент Леонід Кучма отримав у подарунок один із перших золотих зливків, які видобули в “Майському”.

Проте кажуть, що це була чиста демонстрація, адже савранського золота у злитку було не більше як двадцять п’ять відсотків. Решта була додана з інших родовищ.

Незабаром після того, як гарант отримав у подарунок дорогоцінну цеглину, видобуток на родовищі завмер.

Відсутність коштів

З’ясувалося, що для нормального золотовидобутку необхідні серйозні капіталовкладення. Держава таких коштів не мала, тож родовище закинули.

В 2010-му в ЗМІ з’явилися відомості про те, що знайшлися інвестори, які хочуть продовжити одеський золотовидобуток.

Американський обман

Однією з американських корпорацій була поширена інформація, що вона стала власником трьох родовищ золота в Одеському регіоні. Нібито корпорація заволоділа Барловським, Виноградівським та Савранським родовищами.

Але незабаром з’ясувалося, що ні першого, ні другого родовищ взагалі немає. Вони просто не існують.

Ну а “Майське” так і залишилося власністю “Українських поліметалів”.

Багатство надр

З корисними копалинами родовища, які розташовані неподалік Одеси, ми розібралися.

А тепер, давайте поговоримо про скарби, що залягають на території Дунайсько-Дністровського міжріччя.

Фахівці вважають, що надраресурс Одеського регіону ще практично не розроблений, і про його багатства багато хто навіть не здогадується.

Наприклад, мало хто знає, що Ізмаїльський район має великі сольові запаси, а Буджак має доволі багато вугілля.

Так, Болградський район є територією, де є буре вугілля. Причому перші родовища були відкриті ще в дореволюційний час. Пласт простежується від Владичени, що поруч із Ялпугом, аж до Молдови. Говорячи про його потужність, слід сказати, що вона становить приблизно півтора метри, а глибина – сорок метрів.

Колись говорили, що болградське вугілля викликало інтерес певної компанії, і вона, нібито, зайнялася підготовкою пробного кар’єру. Але Болградська райдержадміністрація почала запевняти, що буре вугілля в тих краях ніколи не добували, бо його запаси мізерні.

Недалеко від Бурнасу, що знаходиться в Татарбунарському районі, також було виявлено кілька кам’яновугільних пластів. Але через те, що вони залягають на дуже великій глибині, родовище наділили ярликом “запасів віддаленої перспективи”.

Кілійський район багатий на торф. Але для оцінки його запасів потрібне проведення додаткових досліджень.

Газове питання

Південні райони Одеського регіону мають запаси природного газу, зокрема сланцевого.

Так, Одеське газове родовище, яке знаходиться поряд із Зміїним островом, було відкрито ще за радянських часів. Але знову згадали про нього набагато пізніше, а саме – лише в 2006-му. Ну, а видобуток першого газу там почався аж в 2012-му.

Фото: dumskaya.net