Майже 34 тисячі кілометрів квадратних займає наша славетна Одещина. Море, степи та лісостепові ділянки створюють фантастичне асорті флори. Поєднання деяких з них не існують в жодній іншій частині світу. Рослини Причорномор’я існують по сусідству з польовими травами. Степи радо приймають закордонні злакові культури поряд з власними травами. Їдучи просторами Одеської області мальовниче буяння квітів беззаперечно западає в око. Пропоную більш детально ознайомитись з флорою регіону. Більше на odesa.name.
Географія степу
Більшу частину Одещини вкривають степи. В основному це безлісі рівнини, які щільно вкриті трав’янистою рослинністю. Степова рослинність розвивається на різних чорноземах та каштанових ґрунтах і є зональним типом рослинності. Серед чорноземних переважають деградовані та типові на півночі, звичайні в центральній частині області, а на півдні однойменні південні. Популярним серед каштанових ґрунтів є темно-каштановий солонцевий.
Ці ґрунти багаті на мінерали, але через брак дощів мають невелику кількість органічних речовин. Щорічна кількість опадів становить приблизно 360 мм (з них 260 мм – дощ та 100 мм – сніг). Літо триває від чотирьох до шести місяців, із середніми температурами близько 21-23°C. Зима триває протягом трьох-п’яти місяців з діапазоном температур від -13° до 0°C. холодні вітри чи пилові бурі.
Цікаво, що переважно на території Одеської області розміщений молдавський геоботанічний округ.
Степові рослини
Флора степової місцевості частіше всього складається з невеликих чагарників та трав, які здатні витримати посушливий клімат та брак органічних речовин. Дерева зустрічаються біля водойм. Трави діляться на високі та низькі. Високі зустрічаються біля дерев і водойм та мають півтора метра заввишки. Низькі – в пустелях або біля них. Максимальна висота до одного метру. У спекотну погоду влітку сухість рослинності спричиняє пожежі, які поширюються з шаленою швидкістю.
Кольорова гама степових рослин відрізняється від лісових. Степові мешканці частіше всього мають сірувате або сизо-зелене. Такі рослини мають довге коріння, якими з глибини ґрунту дістають вологу. Їх листові пластини невеликі, а кутикули розширені. Злакові рослини степу виробили собі певну адаптацію, що дозволяє їм згортатися у посушливу погоду. Така здатність забезпечує їм захист від сильної втрати вологи.
Ковила
Серед флори Одещини популярні різновиди такої рослини як ковила. Це трава з роду однодольних, що налічує від 150 до 300 видів. В Україні налічують близько 30 її варіацій. Більшість видів ковили багаторічні, але зустрічаються й однорічні варіанти. Найпопулярніший вид ковили в одеських степах це пірчаста ковила. Вона часто займає величезні ділянки території.
Стоколос прибережний
Ще однією популярною гостею в одеських полях є стоколос прибережний. Цей вид трав’янистих злакових рослин здебільшого росте у північній частині Одеської області, але поодинокі випадки бувають і на півдні. Цікаво, що рідним ареалом існування рослини вважається територія від Північної Італії до Китаю.
Шавлія лучна
Яскрава прикраса світлих, переважно зелених та жовтих степів Одещини це шавлія лучна. Це ароматна рослина у вигляді розгалуженого колосу на чотиригранному стеблі. У нашій місцевості є у синьому, фіолетовому і рожевому кольорах. Сам вид поширений на території Європи, Північній Африці та Західній Азії. Рослину використовують для створення ліків, ароматичних олій та парфумів.
Рослини Червоної книги України
Червона книга України створена для захисту вимираючих видів рослин. На території Одещини налічується 140 видів рослин. Для їх збереження спеціалісти постійно спостерігають за популяцією та умовами існування. В області діють екологічні заповідники, де захист квітів та трав є першочерговою справою. Загалом природоохоронні заходи функціонують на території 120 об’єктах природно-заповідного фонду. Але представники Червоної книги зустрічаються не тільки там. Серед них є і такі, що ми бачимо щовесни в полях, парках та квітниках біля будинків: ковила, тюльпани, крокуси, півники, півонія, горицвіт.
Адоніс весняний або горицвіт
Горицвіт вважається одним з перших передвісників пробудження природи після зимових холодів. Тому інша назва адоніс весняний. Жовті квіточки горицвіту так і манять до себе, але не варто бігти та збирати цю рослину. По-перше, рослини Червоної книги України треба максимально берегти, а не збирати в букети. По-друге, адоніс весняний це отруйна лікарська рослина. При правильному вживанні горицвіт допомагає у лікуванні хвороб серце, травної та сечової систем.
Півонія тонколиста
Щотравня родичка цієї рослини півонія звичайна б’є рекорди в ціні та вважається дорогим задоволенням. А мешканка одеського та кримського Причорномор’я півонія тонколиста майже безцінна. Це багаторічна рослина з варіаціями кольору від червоного до насичено-малинового. Відноситься до лікарських. Як зазначають спеціалісти, умови для вирощування це сухі сонячні ділянки з пухким ґрунтом.
Крокуси
Маленькі яскраві квіточки, що визирають з-під снігу чи першої весняної трави теж популярні на Одещині. Інша назва – шафран. Рослина потребує великої кількості сонячних днів та проникного ґрунту. Висушені приймочки квітів шафрану посівного з глибокої давнини використовують як пряність. Вважається найдорожчою спецією у світі. Ціна за кілограм варіюються від 1100 до 10000 доларів за кілограм.
Півники
Півники або іриси часто можна побачити не тільки у квітниках біля будинку, але й серед степів. В Україні досить великі популяції диких півників та території степів та лісостепів. Це весняні квіти, які починають милувати око з кінця квітня. Але з 2020 року спостерігається тенденції раннього цвітіння півників на території Одещини та Миколаївщини. Дикі іриси є маловідомою лікарською рослиною і водночас популярною декоративною культурою. Цікаво, що в українській мові існує понад 5 варіацій назв цих квітів. Серед них такі як коситень карловий, півнички, косатик, півники степові, пітушки, малі іриси та іриси низькі.
Тюльпани
Справжнім символом весни завжди є тюльпан. Різноманітність цих квітів вражає. Їх популяції нараховують десятки тисяч за сезон. Не дивлячись на те, що тюльпани люблять воду, в посушливій Одещині теж є представники виду. Тюльпани поділяють на ранні та пізні. Деякі квіткарі спеціально висаджують обидва варіанти, щоб довше милуватися цвітінням. У 2018 навіть почали проєкт щодо створення тюльпанового поля у селищі міського типу Доброслав, Лиманського району Одеської області.
Природа Одещини це приклад співіснування колись завезених культур та власно виведених, морських та степових, яскравим та непомітних. Кожна квітна чи травинка робить свій вклад у розвиток краси навколишнього середовища. Згадані вище представники Червоної книги України є гордістю області. Кожен мешканець повинен оберігати їх для своїх нащадків. Фантастичні рослини регіону своїм існуванням розповідають історію природної еволюції Одещини та створюють туристичні місця. Поєднання чорнозему, морського вітру та пекучого сонця роблять дива!