Вулицями міста Южне бродить велика кількість бездомних тварин, на яких останнім часом стали звертати увагу волонтери, які називають себе зоозахисниками, пише odesa.name.
Бездомні тварини – реальна проблема Южного
Завдяки Інтернету, соцмережах і рекламі гуманного ставлення до тварин все більше людей змінюють своє ставлення до бездомних кішок і собак. Багато співчувають і навіть допомагають їм у міру своїх можливостей. Але така допомога вимагає певних зусиль і, перш за все, фінансових.
Сьогодні, за визнанням жителів міста, до багатовікової біди, дорогах, додалася ще одна – бездомні тварини.
В умах волонтерів виник проєкт: створити притулок для таких тварин. Однак і тут виникає проблема. Навіть якщо зібрати в “котячий будинок” бродячих тварин з усього Южного, то їх місце однозначно займуть нові, якими багаті поля, села і посадки, якими багаті околиці міста-порту.
Ті тварини, які бродять по вулицях, стали майже соціалізованими, стверджують самі спокушені захисники тваринного світу, а які прийдуть замість них? Але ж прийдуть!
А поки обговорюється необхідність створення притулку, волонтери продовжують працювати.
Вони намагаються підшукати тваринам будинок і люблячих господарів, за власні кошти лікують і стерилізують тварин, але ж лікування обходиться аж ніяк дешево. В умовах фінансової бюджетного голоду, такі люди витрачають свої заощадження, але пройти повз собаки або кота, яким потрібна допомога, вони не можуть.
Южненські притулки для кішок і собак
Близько двох років тому в Южному почав функціонувати мініпритулок для тимчасового утримання бездомних собак і котів. За словами Олени Сухоткіної, голови товариства захисту тварин міста, тоді один небайдужа людина запропонувала упорядкувати для тварин порожнє в місті приміщення. Пропозиція була прийнята, і волонтери та зоозахисники облаштували притулок.
У притулку постійно проживають до десятка собак, у кожної з яких своя, часто вельми трагічна, історія.
Ось, наприклад, сліпий і глухий пес Джек, якому відвели окремий вольєр з теплою ковдрою, харчуванням і вітамінами, які він отримує окремо від інших вихованців, оскільки ледь пересувається і неспроможний захистити себе.
Окремим предметом турботи южненських зоозахисних є коти. У згаданому мініпритулку тимчасового утримання знайшли притулок двадцять вусатих “пухнастиків”, як їх називають волонтери.
За словами Олени Сухоткіної, ще понад два десятки потребують звірів знайшли притулок в іншому місці. Історія кожного кота, який потрапив до притулку, не менше трагічна, ніж у їх “колег” собак. Найчастіше це залишені господарями на вулиці, покалічені, а іноді навіть викинуті з вікон багатоповерхівок тварини. Адже не тільки людська доброта, а й жорстокість не знає кордонів.
З огляду на те, що можливості і волонтерів, і притулків для тварин не безмежні, робляться зусилля до того, щоб підопічні надалі знаходили сім’ї. Але є вихованці, яких в сім’ю не візьмуть однозначно. Олена Сухотіна тут наводить приклад спа Арні, у якого травмована лапа і її одужання під питанням. Собаки Коржик і Буся бояться людей. Ці тварини залишаться в притулку, поки він буде існувати.
Праці южненських зоозахисників, спрямовані на порятунок безпритульних тварин, повинні стати приводом для того, щоб органи місцевого самоврядування звернули увагу на проблеми бездомних і покинутих тварин Южненської територіальної громади, а також допомагати місцевим волонтерам в її вирішенні.
