“Дунайська Венеція”. Під такою назвою багато хто знає місто Вилкове на південному заході Одеської області.
Венеція на Дунаї
Своєю назвою місто зобов’язане численним каналам, проритим уздовж вулиць, по яких жителі пересувалися на човнах, більш популярних до недавніх пір, ніж автомобіль.
Засноване у 1746 році як селище Липованське місто сьогодні значно змінилося, тому що частина каналів обміліла, частину засипано. Поплавати містом на човнах в наші дні можна тільки в «старій» частині міста.
Решта єриків, як називаються місцеві канали, стають здебільшого місцем скидання пластикових пляшок, залишків їжі й цигарок. У літню пору, завдяки рясної рослинності, бруд не так помітна, то взимку на єрики просто боляче дивитися.
Побутові відходи супроводжуються неприємним запахом каналізації, а вода з брудно-синім відтінком з характерними розлученнями порошків і миючих засобів виливається з пральних машин городян прямо в єрики. Тому що десятки, якщо не сотні домогосподарств зливають відходи безпосередньо у водні канали, звідки вони тут же потрапляють в Дунай.
Місто на каналах або стічна яма
Але є у 275-річного Вилкове проблема гірше, якщо не сказати – біда. Місто знаходиться не в найкращому екологічному стані. Місто затоплюють нечистоти, бо не працює міський колектор, відключений за борги.
Відключення каналізації торкнулося лікарні й школи, а стічні води потекли в річку Дунай. Кілька десятків об’єктів не можуть повноцінно позбавлятися від стоків. А це, своєю чергою, може призвести до зростання кишкових і гострих інфекційних захворювань і, як наслідок, до епідеміологічної катастрофи.
Як кажуть енергетики, вакуумна станція, що займається нечистотами заборгувала постачальникам електрики не більше 10 тисяч гривень. Здавалося б сума невелика. Але, виходить, що сьогодні далеко не всі побутові споживачі, з грошей яких складається загальна сума, не в змозі оплачувати за запропонованими тарифами.
Варто відзначити, що міську каналізацію у Вилкове пустили в роботу близько трьох років тому. Вона була побудована за участю фінансової допомоги європейських партнерів. Всього на будівництво було витрачено близько 4,5 млн євро.
Сума в 10 тисяч гривень незначна в порівнянні з тими 4,5 мільйонами євро, які вклав у створення нової вакуумної станції Європейський союз, бажаючи допомогти Вилкове в запобіганні витоку відходів в Дунай.
Захід прийняв правильне рішення. Адже води Дунаю, в які потрапляють побутові та промислові стоки, несуть їх у Чорне море, до берегів Румунії та Болгарії. Так що інтерес фінансування був очевидний.
Якщо партнери, які надали 4,5 мільйона євро на проєкт, дізнаються про зупинку системи – гроші доведеться повертати.
Що ми можемо втратити
Погіршення екологічних умов Вилкове може привести й до відтоку туристів, приїжджають сюди подивитися на місцеві канали, покататися на човнах, поспілкуватися зі старовірами-липованами.
Під загрозою можуть опинитися знаменитий дунайський оселедець, “дунайка”, і чудова полуниця – конкурент ягодам на ринках від західних до східних меж нашого регіону. За словами самих вилківчан, солодка ягода – другий хліб, який приносить дохід багатьом сім’ям.
Події останнього часу показують, що зі своєю проблемою “Дунайської Венеції” впоратися самостійно не під силу. Отже, настав момент прийняття рішень на вищому рівні. Інакше Україна може втратити унікального природного ареалу.
