Розвиток садівництва в Одесі 19 століття

Складно уявити, але наприкінці 18-го – початку 19-го століття на місці Одеси був голий степ, яким гуляли вітри. Поява тут населеного пункту передбачала, крім іншого, висадження рослин різних сортів. У свою чергу цей процес вимагав, безумовно, офіційних підстав, найвагомішою з яких стала діяльність герцога Рішельє – градоначальника. Більше на odesa.name.

Арман Еммануїлович виписував саджанці з європейських міст, оплачуючи їх із своїх коштів. Одне з таких дерев, акація, стало згодом фіто-символом Одеси.

У ролі садівників герцог та його друзі

Герцог постачав саджанцями домовласників, які давали обіцянку дбати про них. Згідно з легендами, якщо турботи про рослини не було, градоначальник особисто брав лійку та поливав зелені насадження. Йому дуже хотілося, щоб Одеса була схожою на найкращі міста Європи.

Залишивши Одесу, Рішельє не перестав любити Одесу. Це почуття передалося іншому французу, який став Одеситом. Йдеться про знатного садівника тієї епохи Жаке-Луї Дессме, який приїхав до нашого міста в 1819 році.

Приїхав фахівець не з пустими руками. У його сюртуку був рекомендаційний лист від нашого герцога. Олександр Ланжерон, який зустрів Жака-Луї, багато чув про таланти співвітчизника і прийняв його з особливою радістю.

В арсеналі французького ботаніка був лише важливий документ. По всій Європі він славився тим, що створював нові сорти троянди – одне з найпахучих представників квіткового світу. Говорили навіть, що його послугами мав сам імператор Наполеон.

В Одесі Жак-Луї обійняв посаду директора Ботанічного саду, хоча останній був у процесі формування. Директор зробив свій значний внесок у новий об’єкт одеської інфраструктури. Із собою із Франції він привіз тисячі саджанців, насіння, знаряддя сільського господарства.

Все подальше життя колишнього парижанина та його дітей було пов’язане з Одесою та з невтомними працями щодо її озеленення. Отримавши в Одесі ділянку землі, невгамовний француз зайнявся улюбленою справою – вирощуванням троянд. На відміну від Франції, квіти Дессме вирушали не тільки для задоволення вельможним особ, але й висаджувалися в садах, на дачах одеситів і, звичайно, у Ботанічному саду, що створюється. Перше дерево у цьому саду посадив особисто граф Ланжерон.

Одеський Ботанический сад

Ботанічний сад (Джерело)

Через кілька років французький фахівець став першим керівником робіт з озеленення всієї Одеси. На ділянці, яку місто відвело для таких робіт, під керівництвом вченого було висаджено понад сто тисяч дерев. Він також розробивши особливу методику щеплення рослин.

Новий крок у процесі озеленення Одеси було зроблено в 1867 році, коли за зовсім ще юного Новоросійського університету було створено оранжерею. Пізніше на її основі було створено Ботанічний сад, цього разу університетський. Рослини сюди привозили не лише з європейських країн, але також із В’єтнаму, Сінгапуру і навіть Австралії.

На жаль, історичні та економічні процеси, які переживала імперія, не пішли на користь. Ботсад. Нестача фінансування привела до застою його у його діяльності. Крім того, прилеглий простір забудовувався дачами.

У ході Першої світової та революцій майже вся колекція Ботсада була знищена, а відродження розпочалося лише у 1923 році, коли держава відновила фінансування цього унікального куточка живої природи.

Get in Touch