Багата своїми садами, городами, полями Одещина. Помідори, огірки, яблука, сливи у величезній кількості надходять на прилавки магазинів та ринків. Звичайно ж, найбільш плодово-ягідна і овочева пора припадає приблизно на кінець травня – середину вересня. Але ж на цьому рік не закінчується. Це, безперечно, так. На допомогу приходять винахідливість одеських господарок, які роблять закрутки (в Одесі іноді кажуть: закатки) або заморожують ягоди та фрукти у холодильниках. Яблука обертають у старі газети, укладають у ящики та зберігають на балконах і лоджіях, попередньо накривши їх теплими ковдрами. Більше на odesa.name.
Як народжувалося консервне виробництво в Одесі
Попри такі варіанти винахідливості та господарності, існує один недолік. На весь період холодної погоди запастися вітамінами з полів та городів досить складно. Крім того, якщо в сім’ї з’являється новонароджений, якому потрібне додаткове харчування у вигляді свіжих соків та пюре, на допомогу приходять заводські продукти.
Одним із таких помічників виступають консервні заводи, частина яких спеціалізуються на дитячому харчуванні. 1919 року в місцевій пресі з’явилися перші згадки в “Одеському консервному заводі”, який з’явився внаслідок націоналізації приватної харчової фабрики та перепрофілювання військових казарм Водопровідного провулка.
Нове підприємство розпочало випуск халви, яка постачалась на прилавки всього Союзу РСР. У великій пошані була томат-паста, яка експортувалася до різних країн, у тому числі до США.
Завод дитячого харчування в районі гори Чумка
Будь-якому одеситу відома картинка із зображенням хлопчика в кондитерському ковпаку, що тримає двома руками банку овочевого або, можливо, фруктового соку. Це зображення представляє торгову емблему смачної та корисної продукції, виробництво якої розпочали в Одесі 1920-х років. Відкриття підприємства, спрямованого виготовлення продуктів виключно для дітей вписалося у загальну стратегію турботи міського керівництва про здоров’я населення. Назва підприємства: “Одеський консервний завод дитячого харчування”, або скорочено ОКЗДП.
Незабаром завдяки традиції з виробництва консервних харчових продуктів високої якості.
У роки німецько-румунської окупації більшість виробничих потужностей заводу зазнали руйнування чи повного знищення.
У повоєнний час товари торгової марки знову постачалась ринку СРСР – бренд повністю відновив виробничі процеси.
На початку 1960-х років на підприємстві почалося виробництво соків та пюре для дитячого харчування з овочів та фруктів, що було вирощено в регіоні. У той же період інженери заводу розробили знаменитий ковпачок “бушон” (від французького bouchon – пробка) для пакування пюре та рідкої продукції в туби.
Одеський наш консервний завод став забезпечувати до 60 відсотків потреби в дитячому харчуванні союзних республік СРСР. З соками та пюре “Рум’яні щічки” та “Ніженка” познайомилися мільйони маленьких одеситів, киян, харків’ян, мешканців десятків міст країни. Був навіть час, коли у Високому провулку (адреса заводу) у тюбиках випускалось спеціальне харчування для космонавтів. Це було спеціальне держзамовлення у рамках космічної програми. На орбіту Землі вирушили супи, соки, кава, які їли та пили космонавти, у тому числі й одесити Г. Шонін та Г. Добровольський.
Вже на початку існування незалежної України на заводі відбулася модернізація всіх потужностей і було встановлено сучасне європейське обладнання.
У 2000-х роках вперше в країні підприємство запустило виробництво соків у картонному пакуванні та з доступною ціновою пропозицією. Соки та нектари із сільгосппродуктів, вирощених на півдні України та перероблених на заводі, мають постійний попит у дітей та дорослих. З середини 2010-х років вони виходять торговою маркою “Наш Сік”.
Використані матеріали сайту підприємства
