Майже кожен хто був в Одесі, задивлявся на неймовірну архітектурну та інженерну спадщину міста. Але чи знають авторів цього одеського мистецтва? З одним точно є змога познайомитись під час прочитання статті. У світі інженерії та науки імена великих винахідників і конструкторів завжди привертали увагу, але з часом залишалися в тіні їх витворів. Більше на odesa.name.
Одним із таких видатних інженерів, що залишив незабутній вклад у світову науку і технології, є одесит з німецьким корінням — Володимир Іванович Кундерт. Його інженерні вироби відзначалися високою технічною складністю, елегантним дизайном та інноваційними рішеннями. У цій статті ми розглянемо деякі з найвідоміших інженерних творінь та деталі життя Володимира Івановича Кундерта.
Життєпис таємничого інженера
Володимир Кундерт – визнаний геній інженерії, який зробив великий внесок у розвиток світової науки та технології. Його інженерні вироби вражають високою якістю, інноваційними рішеннями та врахуванням потреб суспільства. Він відомий одеський інженер, архітектор і землевласник. Невідомо коли саме він народився, орієнтовний рік 1878. Професійну освіту отримував у Петербурзькому інституті цивільних інженерів, навчання у якому завершив із рядом винагород за плідну проєктну працю та значні успіхи. Але не можна визначити цього діяча як конкретно архітектора — у його роботі було більше інженерії, що, втім, не є менш важливим.
Якийсь час пан Кундерт працював у Новоросійському університеті, нині знаному як Одеський національний університет імені I. I. Мечникова. Незабаром він також покинув свою посаду у вищенаведеній інституції та, нарівні з новою роботою помічником міського архітектора, також займався інженерним винахідництвом. З 1908 р. збудував в Одесі низку споруд різного призначення, у 1910 р. відкрив власну архітектурну майстерню. Водночас був членом багатьох просвітницьких та меценатських товариств цього міста.
Йому належить декілька патентів на винаходи, зокрема патент на унікальну систему залізобетонного каркаса, яку визнали як і в Україні, так і закордоном. Окрім цього, Кундерт співпрацював з багатьма іншими архітекторами, як Адольф Мінкус, з яким вони спільними зусиллями звели масивний Прибутковий будинок Блюмберга у самому центрі міста, та Юрієм Дмитренком.
Володимир Іванович був митцем архітектурного авангардизму та ретроспективізму і значно трансформував своє рідне місто.
Про життя митця після Першої світової війни відомо зовсім мало інформації. Лише в часи Другої світової війни з’являються згадки про нього у документах місцевої адміністрації. Професор В. Кундерт вважався “довіреною особою з питань Чорного моря в області Трансністрії”, особливо в районі Одеси, як знавець історії колонізації даного регіону він повинен був знаходити, збирати та оцінювати відповідні матеріали (бібліографію, опубліковані та неопубліковані документи) щодо німецької колонізації цих земель.
З початку окупації Одеси та до її звільнення був заступником міського голови з будівництва, а також очолював місцевий Будинок учених. Тогочасна преса не оминула відомого інженера. У випуску газети «Молва» за 3 січня 1943 року, зазначають що Володимир Кундерт був віцемером Одеси. Залишив територію України разом з німцями та румунами в 1944 р., його подальша доля невідома.
Революційні винаходи
Новаторські ідеї у сфері електрики та енергетики
Одним з найбільш значущих досягнень Володимира Івановича Кундерта є його внесок у сферу енергетики. Він був новатором у впровадженні інженерних рішень, спрямованих на збільшення ефективності та стійкості систем енергопостачання. Його роботи в області джерел енергії та енергоефективності отримали широке визнання та допомогли Одесі заснувати електростанції на різних підприємствах.
У рекламі інженера В. І. Кундерта, який був автором залізобетонних конструкцій власної системи, згадано роботи, виконані ним для Управління робіт Одеського порту (на початку XX століття): “залізобетонна димова труба для портової електричної станції, щогли для електричного освітлення і багато інших робіт”.
Інноваційні матеріали та конструкції
Інженерні вироби Володимира Івановича Кундерта також вражають своєю використаною матеріальною базою. Він працював над розробкою нових матеріалів та конструкцій, що дозволяло створювати легкі, але міцні та надійні продукти. Це мало велике значення у різних галузях, включаючи портову і цивільну інфраструктуру, машинобудування та залізобетонні споруди.
Перший трамвай в Одесі теж справа рук Кундерта. Коли кінську тягу замінили на електричну, то саме інженерно-будівельна організація Володимира Івановича Кундерта створила нові трамваї та зупинки для них. Старі дерев’яні стовпчики з різьбленим дахом замінили на стійкі конструкції з бетону.
Серед реалізованих проєктів у Одесі – електростанція, Одеський відділ Російсько-американської гумової мануфактури «Трикутник» (обидва – 1910), прибуткові будинки Антоновича та Блюмберга, гімназія (нині спорт. школа № 59 на вул. Канатна, № 89, 1914–15), пошта на розі вулиць Катерининська і Поштова (1920-і рр.), реконструкція Воронцового палацу під Палац піонерів (1935–36).
Також пану Кундерту належить інженерне будівництво розкішного готичного дому Григор’євої, а у контраст витягнутій величі названого будинку — скромна, класицистично симетрична Одеська контора Азово-Донського банку.
Реставраторська діяльність
Газета “Молва” за 8 квітня 1943 року: “Під керівництвом віцепримаря, пана Кундерта В.Н. запропоновано провести низку робіт з благоустрою, архітектурного оформлення та остаточного планування колишнього Воронцовського палацу.
На місці зруйнованого колишнього Орловського флігеля запропоновано влаштування парадного під’їзду палацу Губернаторства”.
Фото 1943 року. Видно цоколь гостьового крила палацу міської садиби Воронцових (він же в народі несправедливо іменується “Орловським корпусом”). Цей об’єм із підземним простором (частково засипаним) і пристінною підземною галереєю зберігся до наших днів під шарами “доброустрою” періоду румунської окупації Одеси, радянського і пострадянського періодів.
Будинок Економічного товариства та гарнізонних зборів офіцерів ОВО. Архітектори Т. А. Янчис, С. І. Рудницький, В. І. Кундерт (1907-1911 рр.). У 1920-х роках у ньому створено Будинок Червоної армії і флоту. Існує версія, що після захоплення міста в будівлі розмістилися окупаційні війська і перед своєю втечею розорили та підпалили цей палац культури. За іншою версією в будівлі розмістилися фашисти і в січні 1942 року підпільники його підірвали. Перекриття не вистояли, але зовнішні стіни залишилися цілими. У 1958-1962 роках архітекторами П. В. Глазуновою і Л. А. Краковською було проведено відновлення і реконструкцію будівлі для багатозального кінотеатру «Одеса».
Володимир Іванович Кундерт відомий своєю великою самовідданістю, талантом та стійким прагненням до досягнення висот у своїй професії. Кундерта сміливо можна назвати батьком одеської архітектури та інженерії. Його спадщина залишилась назавжди в історії інженерного мистецтва як України, так і світу. Вона продовжуватиме надихати молодих інженерів на ще більші інноваційні звершення.