Одеський ботанічний сад щосезону балує одеситів чимось красивим, особливим, а часом навіть смачним. І це не дивно, адже ботанічний сад став місцем “проживання” дивовижних дерев і квітів, які в сукупності є найціннішою колекцією, зібраною за всю, практично двохсотрічну, історію саду. Далі на odesa.name.
Так, на початку жовтня Одеський ботанічний сад радував своїх відвідувачів цвітінням літопсів, які є багаторічною африканською рослиною. За ними закріпилася назва “живого каміння”, тому що їх листочки дуже схожі на маленькі камінці. Коли ці рослини цвітуть, між листками розпускається квітка, яка трохи схожа на звичну нам ромашку.
Не встигли одесити помилуватися африканським дивом, як днями стало відомо, що на території Одеського ботанічного саду було зібрано досить великий гранатовий урожай.
Докладніше про це в нашому сьогоднішньому матеріалі, з посиланням на culturemeter.od.ua .
Грузинське насіння
Невелика плантація гранатових дерев була вирощена з насіння, яким ще в 1986-му з нами поділився грузинський ботанічний сад.
Доволі немалий врожай
Гранатових плодів, судячи з фотографій, які опублікував Одеський ботанічний сад, було зібрано не одну скриньку.
Зазначимо, що, незважаючи на карантинні обмеження, робота в саду йде в звичному режимі, тому тамтешні співробітники легко змогли зібрати весь гранатовий урожай.
Крім того, на території самого ботсаду в даний момент дуже красиво. Тому одержати “порцію ботанічної” осінньої краси може кожен бажаючий одесит.
Нагадаємо, раніше, в одному з наших матеріалів, ми писали про те, що наш ботанічний сад має велику та цікаву історію.
Так, ще 1803-го, коли Дерибас подарував Одесі саджанці та насіння різних дерев, одеські чиновники вирішили, що час уже зайнятися заснуванням Одеського ботанічного саду, що на той час було дуже сміливим рішенням.
1819-тий ознаменувався приїздом до Одеси знаменитого і талановитого ботаніка француза, Карла Десмета. Його запросив тодішній одеський градоначальник.
Саме завдяки цьому вченому почалося ретельне вивчення одеського клімату та його особливостей, які можуть відобразитись на тій чи іншій рослині (адже до цього одеські садівники зіткнулися з проблемою, що далеко не кожен привезений з-за кордону саджанець здатний вижити за умов одеського клімату).
На підставі свого вивчення, француз складав спеціальні каталоги, в які він заносив типи та види рослин, які необхідно замовити для нашого ботанічного саду, і які точно зможуть прижитися в Одесі. Ну, а для стовідсоткового ефекту, вчений зайнявся розробкою спеціальних щеплень, які б забезпечили рослинам виживання.
У наступні роки, починаючи з 1867-го, – Одеський ботанічний сад став розростатися, завдяки численним привезеним з різних країн (Австралії, Сінгапуру, В’єтнаму та Італії) рослинам (цьому не завадила навіть Перша світова війна). І такий міжнародний обмін триває до наших днів.
Фото: сторінка Одеського ботанічного саду в Facebook
