Питання про те, куди направляти стічні води, виник у керівництва міста в кінці XIX століття, коли за кількістю жителів Одеса була на четвертому місці у Російській імперії, пише odesa.name.
Динаміка вирішення проблеми
У 1930-х роках каналізаційну систему було реконструйовано, в результаті чого всі стоки попрямували спочатку на поля фільтрації між Хаджибейським лиманом і морем, а потім – до самого лиману.
У 1960 році поля фільтрації замінила новозбудована станція біологічного очищення «Північна», в яку в даний час скидаються до 65% одеських нечистот.
Що ми бачимо сьогодні
Надалі робилися багато спроб поліпшити ситуацію, але на сьогоднішній день очищені на станції «Північна» каналізаційні води викидаються прямо в море – всього лише в 150 метрах від міського пляжу «Лузанівка». Скидати їх в Хаджибейський лиман немає можливості, оскільки прорив місцевої дамби, що стримує тиск води, загрожує підтопити району Пересипу, значна частина якого і так знаходиться нижче рівня моря.
У той же час поряд із місцем скидання стоків розташований забір води до іншого лиману – Куяльницького. Цей водний простір є замкнутим і вимагає постійного підживлення водою Чорного моря. Попадання ж до неї стоків перетворить її в відстійник нечистот, з якими живі організми, які там мешкають, навряд чи впораються.
Чому так відбувається
Складна ситуація, яка існує сьогодні у сфері очищення та видалення стоків, постійно посилюється низькою пропускною здатністю каналізаційних люків встановлених на вулицях. Коли в місті випадають рясні опади, вони не справляються з видаленням води з проїжджої частини і часто з тротуарів. В результаті в місті ускладнюється рух транспорту, а значна частина нечистот виходить назовні, створюючи неприємний запах, а випаровуванні речовини піднімаються в повітряний простір.
На жаль, проблема відведення стічних вод ускладнюється тим, що в Одесі шаленими темпами здійснюється зведення багатоповерхових будинків, які врізаються в уже існуючі мережі водогосподарства, в тому числі в тих кварталах, де знаходяться під землею відомі одеські катакомби.
Найсумніше в цій ситуації те, що Одесаводоканал постійно підвищує ціни на водопостачання та відведення стічних вод, практично ніяк не оптимізуючи ці процеси. Вода постійно прориває труби, деякі з яких давно відзначили столітній ювілей. Особливо від цього страждають райони старої забудови, в яких заміна комунікацій відбувається дуже повільно і з великими перервами.
Зі створенням ОСББ численні турботи, пов’язані з цією проблемою лягли на плечі співвласників будинків, які безпосередньо працюють з аварійними службами, минаючи різні бюрократичні перешкоди. Але, з іншого боку, виходить так, що міське керівництво відсторонюється не від вирішення питання, як замінити прорвану трубу в будинку, а від проблеми – як зробити так, щоб не рвалися магістральні труби. Адже коли-небудь це може привести до дуже серйозних екологічних наслідків.
