Дельта річки Дністер, покрита заростями чагарнику, очерету, осоки, відрізняється рослинним і тваринним різноманіттям. Плавні, порослі очеретом, жовтою і білою лататтю, водяним перцем, стрілолистом, кугою та іншою рослинністю. Непрохідні очеретяні «джунглі» і небо над заплавою добу безперервно наповнюються пташиним криком сірих і білих чапель, чайок, екзотичних єгипетських куликів. Все це – заповідник “Дністровські плавні”, пише odesa.name.
Рятівний статус
Тут в 1993 році було засновано заповідне урочище, а в 2008 році був привласнений статус національного парку, площа угідь якого становить 7620 гектар.
Так співпало, що в 2008 році почалося обговорення будівництва ЛЕП в тих краях, проти чого постійно виступають екологи.
З огляду на важливе значення Дністровських плавнів для екосистеми планети, вони включені в число ареалів, які знаходяться під охороною міжнародних конвенцій про захист водно-болотних угідь; більше десятка видів мешканців цієї місцевості включено до Європейської червону книгу, з яких близько сорока охороняються законом.
Дністровські плавні приваблювали своєю унікальністю і можливістю засновувати поселення з давніх-давен, про що говорять виявлені на цій території сліди древніх стоянок і могильник, які датуються III-IV століттями до нашої ери.
“Дністровські плавні” vs “Укренерго”
Все це, здавалося б, повинно викликати в людях гордість, прагнення захистити і примножити. Однак далеко не всі думають саме так. Є чиновники, для яких заповідне урочище “Дністровські плавні” заважає здійсненню їх планів. Саме так потрібно розуміти прагнення Національної енергетичної компанії “Укренерго” позбавити даний ареал статусу заповідного. Компанія хоче побудувати тут лінію електропередач напругою 330 кВ, яка з’єднала б південну частину Одеської області із загальною енергомережею країни в обхід території Молдови. Судячи з усього, вже всі проблеми вирішені, за винятком однієї. Ім’я їй – “Дністровські плавні”.
Найпарадоксальніше і сумне, що ідею позбавлення “Дністровських плавнів” заповідного статусу підтримали чиновники департаменті екології Одеської обладміністрації. А його директор Павло Буланович нарікає на те, що територія неабияк захаращена і знаходиться в занедбаному стані.
Перешкодою для договору між “Укренерго” і екологічним керівництвом області може стати Міністерство захисту навколишнього середовища, якому належить прийняти остаточне рішення.
Трохи відступаючи від теми, відзначимо, що з деякого часу з міністерствами перестали вважатися ті, хто хочуть захопити територію в ім’я своїх корисливих цілей. Недавній приклад – історія з колишньою друкарнею Фесенко на вулиці Рішельєвській, яку, всупереч заборонам вето Міністерства культури на знесення, збираються всі ж зносити.
Є побоювання, що подібне може статися з “Дунайськими плавнями”, але не хотілося б. Адже ми втратимо не тільки заповідника з його флорою і фауною, а й предмет поклоніння представників мистецтва.
Там вже не зможуть знімати кіно, як це зробили творці фільму “Золоте теля”. Любителі кіно і критики вважають, що саме в цьому місці румунський кордон переходив взимку, в лютий мороз по замерзлому льоду Дністра великий комбінатор Остап Бендер.
