Ще у 19-му та упродовж майже всього 20-го століття людей не турбували питання сортування відходів. Суспільство ледве впоралося з їхнім переробленням. Прогрес у всіх сферах діяльності призвів до появи величезної кількості приладів, технічних засобів, не кажучи вже про те, що набуло розвитку виробництво тари та обгортки. Все частіше людина почала використовувати продукти органічного виробництва: поліетилен, пластик, похідні інших сполук. Крім того, отримало розвиток виробництво елементів живлення від “таблеток” (батарейки, наприклад, до наручного годинника) до акумуляторів автомобілів. Вони містять шкідливі речовини та його сполуки: як літій, свинець, кадмій та інші.
Описані явища змусили людей замислитись над тим, як утилізувати різні види відходів, залежно від їхньої природи. А в основі такого питання виявився простий аргумент: у різних предметів та речовин термін розкладання не однаковий. Більше на odesa.name.
Сортування сміття: закони та реальність
У травні 2019 року в Україні було ухвалено закон “Про житлово-комунальні послуги”. Документом наказувалося кожному мешканцю, незалежно від його статусу та форми, сортувати своє сміття. А вже через пів року в Суворовському районі Одеси відкрилася перша в нашому місті станція сортування сміття (ССС) Silpo Recycling. Своєю появою ця екологічна локація показала, що на відходах можна заробляти. Мешканці, які привозять сюди відходи, отримують бонусні бали, які монетизуються за схемою: один бал – одна копійка. Єдиною вимогою станції є чистий стан відходів, що привозяться.
Жителі міста позитивно сприйняли ініціативу, про що активно написали на своїх сторінках у соцмережах.
ССС Silpo Recycling приймає макулатуру, скло, метал та пластик. Наприклад, за 1 кг пластику там дають 400 балів (тобто 4 гривні). У цю категорію входять пластикові пляшки, харчова тара, контейнери від гігієнічних та миючих засобів, обгортки тетрапак і т.д.
За 1 кг паперу на картку надходять 100 балів. До цієї категорії входять картон, білий офісний папір, журнали, газети, альбоми та інші відходи картонажно-паперової промисловості.
ССМ Silpo Recycling взяла на свій баланс фірма “Ековтор-17”, яка на той момент набула досвіду перероблення відходів і в розпорядженні якої є необхідне обладнання для таких процесів. Вторговані за реалізацію вторинної сировини гроші компанія направила на оплату працю співробітників та утилізацію так званих відходів (батарейок, ламп, оргтехніки).
Євген Хлєбніков: що можна зробити із пластику?
Фотограф із Тернопільської області Євген Хлєбніков затіяв проєкт з перероблення пластику у 2016 році. До цього він дійшов після великої кількості поїздок у різні місця. Скрізь він стикався з тим, що на узбіччях доріг та біля урізу річок, у лісопаркових зонах лежать гори пластику. А власне ідея прийшла до Євгена під час прогулянки із сином. Саме тоді задумався над тим, що не можна у такому стані передавати навколишній світ нащадкам.
Деякий час він займався пошуком інформації про стан проблеми перероблення пластику в Європі, в тому числі в Нідерландах. В результаті прийшов до висновку про те, що пластик – не сміття, а сировина з якої можна робити унікальні й дуже практичні речі.
Пізніше Євген переїхав до Одеси, де у стінах невеликої майстерні відкрив своє виробництво під назвою “Precious Plastic” (коштовний пластик) з метою зупинити забруднення планети. Почалося створення різних предметів декорів для парків, велопарковок та інше.
Євген Хлєбніков переконаний, що сортувати та переробляти сміття можуть не лише великі підприємства, а й невеликі майстерні. Як показує одеський досвід, таке можливе навіть на рівні навчальних закладів, бібліотек, лікарень. У низці шкіл міста встановлені спеціальні місткості, до яких вирушає лише пластик. Потім цей вид відходів, які відтепер відбувають статус сировини, відвозиться на підприємства, подібні до того, яке створив Є. Хлєбніков. А далі місто отримує лави, ігрові майданчики для дітей. Все це говорить про те, що боротьба за екологію починається скоріше у звичайних людях, а не в кабінетах влади.
