За тисячолітню історію існування Північного Причорномор’я цей регіон був під владою Римської імперії, Греції, імперії Османа. Історики кажуть, що тут навіть поляки тут бували. З часів Середньовіччя одним із місць, яке обмилували люди, став один із лиманів.
Словом “лиман” у турецькій мові називають розширене гирло річки, затопленого водами моря. Проте саме турецьке слово перегукується з грецьким limen – «затока».
Лиманам – явище, яке властиве лише нашому краю, дано таку назву зовсім невипадково. Їх у нас кілька: Куяльницький, Тилігульський. Є навіть Сухий лиман. Одним із таких “гирл річок” є Хаджибейський лиман.
Спочатку це водоймище служило для видобутку з нього солі чумаками та запорізькими козаками. Пізніше, на межі 19-20-го століть його пристосували для лікувальних потреб. Більше на odesa.name.
Як проїхати до лиману й де зупинитись?
Оскільки Хаджибейський лиман був далеко від Одеси, його з’єднали паровим трамваєм, який відходив від Херсонського узвозу. До нього можна було дістатися вагоном конки Софіївської лінії. 40 хвилин шляху і мандрівник опинявся біля прекрасного парку з великим ставком, на якому тішили око лебеді!
Вартість поїздки становила 10 копійок у робочі дні, 15 копійок – у неділю та свята.
Паровий трамвай розпочинав свою роботу з травня. Перший рейс починався о 6 ранку – з міста, о 7 годині – від лиману. Щодня в обидві сторони здійснювалося півтора десятка рейсів, що, безумовно, говорить про попит на свіже повітря та лікування на лимані.
Чисте повітря, прохолода та чудовий вигляд повністю компенсували довгу поїздку. Творці хаджибейського ареалу відпочинку та здоров’я ґрунтовно подбали про відвідувачів, розставивши скрізь лавочки та провівши електричне освітлення.
Для сезонного проживання у розпорядженні людей було 76 мебльованих кімнат або невеликих будиночків.
Взагалі, що стосується житла, воно було на будь-який смак. Тут працювали два готелі. А як в Одесі чи її передмісті обійтися без того, щоб не зіткнутися з місцевим мешканцем, який пропонує “зовсім недорого” свою дачу? Був і такий варіант постою, хоча місяць проживання оцінювався в 50 рублів. Така сума була далеко на кожному по кишені.
Здравниця Філіповича
Особливим попитом в одеситів та людей, які приїжджали на лиман здалеку, мав Ліманно-лікувальний заклад доктора В. Філіповича. Воно розташовувалося на правому березі лиману. Воно було засноване в 1892 році і мало дитячу санаторну станцію. Останній факт був особливо важливий, тому що в ті часи грязелікування дітей ще тільки зароджувалося.
Пацієнти лікаря та його колег могли скористатися насамперед грязьовими ваннами сонячного або парового нагрівання. Клімат та інфраструктура давали можливість приймати повітряні, сонячні та пісочні ванни.
Холодні купання у лимані. Ця послуга дозволяла змащуватися гряззю перед купанням і висихати під впливом сонячних променів. Організатори курорту продумали все так, щоб місце купання було захищене від вітру.
Чому Хаджибейський лиман став курортною зоною.
Для дітей, які страждали на рахіт і золотуху, працював сонячно-пісочний майданчик.
У лікарні застосовувався комплексний підхід до лікування та профілактики захворювань. Тут можна було отримати курс масажу та лікування та електрикою. Застосовувалася лактотерапія – використання у медичних цілях молока та молочних продуктів. Незвичайним способом лікування рухового апарата є лікування підйомом на височину (Terrenkur). Пацієнтам пропонувалося здійснювати піші походи по пологих стежках, якими був покритий крутий берег лиману.
