У ряді вчених, які зробили внесок у розвиток науки про життя, особливе місце займає Франтішек Діонісій (Франц Михайлович) Каменський. Цей учений здобув освіту у Варшавському університеті, а також навчався у деяких університетах Європи, де вивчав природничі науки. У 1875 р. н. у Страсбурзі став доктором наук.
До 1881 року Каменський працював у галузі ветеринарії. У 1883 році, став магістром ботаніки в Петербурзі, він через три роки отримав там же докторський ступінь. Більше на odesa.name.
Франц Каменський – професор кафедри ботаніки в Одесі
У 1886 році вчений перебрався до Одеси, де працював понад 25 років і зробив найважливіший внесок у розвиток науки. Враховуючи його науковий досвід, наявність освіти, здобутої у найкращих університетах Європи, у нашому місті він став одразу професором по кафедрі ботаніки.
У роки роботи в університеті Одеси професор Каменський підтримував науковий контакт із польськими колегами. Він брав активну участь у діяльності Академії знань міста Краків. З 1879 співпрацював з її фізіографічною комісією. Сімнадцять із його 42 наукових праць написано польською мовою.
Вчений Каменський вивчав біологію та морфологію деяких сапрофітів, грибкові хвороби винограду, мікоризи.
У ході багаторічної співпраці з провідними вченими Одеси Каменському вдалося провести широкі порівняльно-флористичні дослідження у Польському Царстві, на Південному березі Криму. Звичайно, особливу увагу вчений приділив флорі околиць Одеси (дач, степових хуторів, місцевостей поблизу лиманів). Саме він вперше чітко описав знайдений у лиманах Одеси грибок, що паразитує на маленьких раках.
Як фахівець він був надзвичайно професійним знавцем багатьох ботанічних садів світу та гербарних зборів інститутів та музеїв Європи, де працював багато років поспіль у наукових відрядженнях.
На чолі ботанічного кабінету та ботсаду
Багато вчений зробив і для матеріального поповнення ботанічного кабінету, лабораторії, гербарію. Він завжди залучав до роботи молодих учених. Розвиваючи ботанічний сад Імператорського університету, Каменський сприяв його поповненню новими видами рослин, регулярно займався систематизацією рослин, що створювали певні флористичні групи.
З 1888 року Ф. М. Каменський був вченим секретарем Товариства садівництва, а також постійним членом філоксерної ентомологічної комісії Херсонського губернського земства. У 1893–1912 роках Каменський завідував ботанічним кабінетом, а 1895–1912-го – ботанічним садом університету.
На жаль, глобальне бачення розвитку науки та її прикладних напрямів часто не знаходили підтримки з боку фізико-математичного факультету. Частково це можна пояснити тим, що, виходячи з назви факультету, біологія була своєрідною падчеркою, оскільки ні до фізики, ні до математики безпосередньо не належала. Безумовно, біологічним дослідженням у місті приділяли увагу. Але у випадку професора Каменського ми бачимо протилежний ефект, який полягав у поступовому урізанні фінансування на утримання та розвиток ботанічного саду, у забороні обміну дублікатів живих рослин, що поступово призвело до занепаду саду.
Зрештою, постало питання про закриття ботанічного саду на Малому Фонтані. Для прояснення стану, в якому опинився унікальний підрозділ університету, було створено спеціальну комісію. Вона докладно ознайомилася з роботою саду і одностайно заявила, що закриття ботанічного саду неможливе з огляду на наступне: по-перше, ботанічний сад вкрай важливий для викладання ботаніки; по-друге, він був єдиним з розташованих у степовій частині та на узбережжі Чорного моря, що дозволяло розводити рослини, вирощування яких неможливе в інших університетських ботанічних садах; по-третє, ботанічний сад був єдиним у великому приморському місті, а це полегшало придбання екзотичних рослин, особливо тропічних для поповнення оранжерейних колекцій. З іншого боку, було зазначено необхідність розширення оранжерей. Особливо це стосувалося відсутності тропічного відділення, що виключало б можливість культивувати комахоїдні рослини, окремі папороті, орхідеї та багато інших тропічних екзотів. Для покращення роботи саду комісія вважала за необхідне організувати в його структурі лабораторію, бібліотеку та гербарій. Але запропоновані комісією заходи не дали бажаних результатів. Суперечки між ботаніками тривали, й у 1907 році професора Ф.М. Каменського з вишу звільнили, а тимчасовим завідувачем саду призначили професора Г.І. Танфільєва. Проте за короткий час Франц Михайлович був відновлений у правах професора ІНУ та на посаді директора саду. Останніми роками керівництва професора Ф.М. Кам’янський сад поступово приходив в занепад, і тільки оранжерейна рослинність перебувала у задовільному стані.
