Збори Зоологічного музею Одеського університету почали створюватися задовго до офіційної появи власне навчального закладу. Понад два десятиліття збиранням об’єктів для кабінету природничих наук займалися викладачі Рішельєвського ліцею. У 1865 році останній був трансформований у повноцінний класичний університет, який успадкував ліцейську колекцію, зберігши її та значно примноживши в майбутньому. Найціннішим у тій колекції були збори проф. А. Нордмана, відомого дослідника фауни Причорномор’я. Більше на odesa.name.
З чого розпочинався університетський музей
Фін за походженням, Олександр Нордман тривалий час жив в Одесі, і лише серйозні сімейні обставини змусили його покинути наше місто. У ньому він поставив на добрий рівень роботу місцевого Ботанічного саду, а також налагодив роботу зі збору колекцій флори, обмін рослинами з ботаніками Петербургом, Берліном, Віднем, організував школу садівництва з відділенням шовківництва.
Особливу увагу вчений приділяв збору різних видів тварин.
Одну з найпродуктивніших і найнебезпечніших експедицій Нордман здійснив у 1835 році Нордман у супроводі двох своїх друзів: садівника Одеського ботанічного саду Долінгера та відомого прозаїка-романтика Бестужева-Марлінського. На вітрильнику “Бургаз” відчайдушна трійця вирушила до узбережжя Кавказу. Під прикриттям бортових гармат мандрівники вдесятеро висаджувалися на берег, збирали там зразки й швидко поверталися на корабель. На околицях Геленджика, Гагри, Піцунди, Нового Афона та Сухума їм вдалося зібрати близько двох тисяч екземплярів рослин, а також багату колекцію комах та земноводних.
Результати експедиції виявилися значними: було привезено 12 000 зразків рослин, 300 молюсків, 232 тушки птахів, 3 600 комах.
Колекція музею постійно поповнювалася. У нього з’явилося дедалі більше почесних дарувальників. Такими меценатами у 1870-х роках виступили відомі вчені І. Мечников, А. Ковалевський, інші одеські професори. Вони використовували будь-яку нагоду, щоб порадувати музеї новими експонатами. Із закордонних відряджень до музею було доставлено колекції морських тварин, зокрема безхребетних. Припускають, що гігантську тридакну (вид морських двостулкових молюсків, що мешкають у рифах Тихого та Індійського океанів), яка є в експозиції, привіз до музею саме Мечников. Також є думка, що йому належать збори рідкісних океанічних риб, виготовлені під час перебування на Мадейрі.
У Зоологічному музеї знайшла своє місце унікальна та найцінніша колекція комах Е. Балліона, яка є однією з найстаріших і має важливе історичне та наукове значення. У ній містяться типові екземпляри видів, описаних Е. Балліоном та сімферопольським ентомологом Х. Стевеном.
У дні революцій та воєн
До 1917 р. музейні збори служили для навчальних та наукових цілей, а сторонні могли потрапити до музею лише за спеціальним дозволом. Для громадськості він став доступним лише 1919 р., а вже 1920 р. музейна колекція була передана до Інституту народної освіти, в який трансформували університет.
У роки окупації Одеси колекція музею залишалася у місті. З початку окупації роботу музею організовував професор О.Р. Прендель, і з грудня 1942 р. до вересня 1944 рр. – Професор С. А. Нікітін (колишній аспірант проф. Д.К. Третьякова). Музейні збори використовували під час занять зі студентами Королівського університету Трансністрії, відкритого 1942 року румунською владою. На той момент експозиція музею розміщувалася в приміщеннях університету, а найцінніші екземпляри екзотичних комах були упаковані в коробки, які незадовго до залишення міста регулярною армією були замуровані в нішах головного корпусу ОДУ. Вони збереглися до визволення Одеси.
