Ближче до середини 19-го століття погляди керівництва міста дедалі частіше прямували за вікна, на вулиці. Останні були часто далекі від того стану, при якому місто могло б претендувати на таку назву в повному розумінні цього поняття.

Важко уявити, але до 1811 року у вечірній та нічний час місто потрапляло в обійми повної темряви. Пояснити це частково можна тим, що рівень населення був не дуже високим. Однак навіть якщо у якомусь селі живуть люди, його треба освітлювати. А тут йдеться про місто, яке все більше ставало південною брамою імперії в Чорне море і далі – у Мармурове, Середземне. Більше на odesa.name.

Перші промені світла у темному місті

У 1811 році двісті ліхтарів зробили вулиці міста світлішими. При перших спробах вивести місто із темряви використовували сало, яке заливали у спеціальні миски. 1818-го кількість ліхтарів зросла до чотирьох сотень, а в 1841 р. – до 858 одиниць.

Попри чисельні показники, ефективність ліхтарів довгий час залишалася дуже низькою, оскільки джерело світла не мало достатньої потужності, а відстань між ліхтарями становила до 400 метрів. Крім того, освітлення мало різко соціальний характер, адже його встановлювали тільки в центральній частині міста. Для околиць така новація цивілізації була недоступною.

1866 року на вулиці Одеси прийшло газове освітлення в її центрі, на околицях з’явилися ліхтарі на гасовій основі.

Перші спроби освітлити місто за допомогою електрики датуються 1880 роком, коли з’явилося рішення дати енергію спочатку на Приморський бульвар. Такий варіант виглядає логічним, оскільки тут розміщувалися будівлі міської Думи, штабу Одеського військового округу, особняки відомих і впливових громадян. Підсумком реалізації прийнятого рішення став десяток ліхтарів, розміщених уздовж бульвару та забезпечених свічками Яблочкова. На цьому електрифікація міста затихла на 4 роки.

Ровесники: міський театр та перша електростанція

1884 року в Одесі розпочалось будівництво нового театру. Коли справа дійшла до питання освітлення, згадалася виставка, яка відбулася того ж року у місті. Демонструючи свої досягнення, дві іноземні компанії освітлювали свої павільйони за допомогою близько п’ятисот ламп та ліхтарів.

Питання вирішилося на користь монтажу в закладі культури електричного освітлення, що спричинило широке використання у місті електрики. Цим питанням зайнялася австро-угорська фірма “Ганц і Ко”. У 1887 році театр, заповнений електричним світлом, відчинив свої двері першим глядачам.

Той же рік було забарвлений такою подією. Була готова до експлуатації електростанція ЦЕС-1 потужністю 160 кВт, з генераторною напругою – 2000 вольтів змінного струму. Це була перша в Росії електростанція змінного струму. Право на влаштування електричного освітлення отримало Одеське акціонерне товариство газового освітлення.

Масова електрифікація кінця ХІХ століття

Одесу 1890-х років можна визнати містом, в якому електрика почала проникати на промислові підприємства: чавуноливарний завод, цукровий завод Бродського. Було започатковано будівництво трамвайної лінії Одеса – Куяльник та прокладання трьох ліній електричних залізниць.

Наприкінці 19-го століття електричне освітлення дісталося околиці міста – до лікарні Червоного Хреста в районі Чумки.

У 1892 році в місті було здійснено своєрідний експеримент. Місцева Дума вирішила провести до свого будинку на початку Приморського бульвару автономне енергопостачання. Відповідне завдання отримала паризька фірма “Едісон і Ко”. На Митній площі було споруджено станцію ЦЕС-2. Її енергією були забезпечені Дума та деякі будинки, що стояли поблизу. З відкриттям станції відбулася чергова одеська “прем’єра”. Декілька ліній кабелю було прокладено під землею. На жаль, вік ЦЕС-2 був недовгим, тому що вона не змогла витримати конкуренцію та була зупинена. Трохи згодом її демонтували.

Почалося століття двадцяте з його інноваціями у багатьох сферах життя. Електрика поступово надходила до будинків містян. Кожне десятиліття життя міста характеризувалося якимись досягненнями. Це були масове введення в експлуатацію електричного трамвая, підсвічування вітрин магазинів, кафе, їдалень, запуск тролейбуса та багато іншого. Однією з основних функцій електрики стало живлення десятків тисяч побутових приладів. Якщо без вуличного освітлення люди якось могли обійтися, то без холодильника чи пральної машини – ніяк.