Південні регіони України багаті на мінеральні води з різним наповненням мікроелементами. За даними фахівців, їх понад два десятки. Усі вони становлять Причорноморський артезіанський басейн (ПАБ). В Одеській області їх кількість становить 13 таких ареалів.
Хімічний склад мінеральних вод без специфічних компонентів визначає медичні показання. Вони використовуються при різних захворюваннях шлунка, лікування печінки, для покращення процесів обміну речовин та інших захворювань. Більше на odesa.name.
Мінеральні води регіону: склад та показання до застосування
Води ПАБ класифікуються, як правило, як такі, що не мають специфічних компонентів, оскільки для них не визначено мікроелементний склад. За макроскладом води Одеської області переважно хлоридні натрієві, їх мінералізація становить від 3 до 13 г на куб. дециметр. Мінералізація гідрокарбонатно-хлоридних або хлоридно-гідрокарбонатних вод має нижчий показник – 0,5-1,5.
Одеський регіон також багатий на йодобромні води. У південній частині ПАБ на глибині 400-500 м і більше формуються натрієві хлоридні розсоли з високим рівнем мінералізації до 100 г на куб. дециметр. Йдеться про бромні та йодобромні води, в яких часто підвищено вміст бору. Такі води відрізняють Кароліно-Бугазьке, Куяльницьке, Сергіївське родовища.
Показниками вживання бромних мінеральних вод є захворювання шлунково-кишкового тракту, печінки, нервової системи. Їх пропонують відомі курорти та окремі санаторії.
Якщо говорити про йод, то його присутність пов’язана з морськими водоростями та тваринними організмами. Найчастіше це глинисті породи, багаті на органіку, здебільшого на великих глибинах (до півтора кілометра), що значно ускладнює їх видобуток. Ці води високонапірні, часто термальні, що вказує на їх зв’язок із тріщинами та розломами.
Йод є життєво необхідним мікроелементом, що входить до складу гормону щитовидної залози, впливає на обмін речовин.
Склад води переважно натрієвий хлоридний з мінералізацією 2,4-13 г/дм3.
На Одещині є родовища сульфідних вод, якими багата південно-західна частина регіону, а саме джерело розташований між озером Сасик та Дністровським лиманом. Стабільні сульфідні води із вмістом сірководню 124 мг/куб.дм були відкриті у Татарбунарах на глибині 160 м. Ця вода характеризується натрієвим хлоридним складом із мінералізацією до 7,5 г/на куб.
Уздовж Чорноморського узбережжя між селами Затока та Приморське присутні слабо сульфідні води з концентрацією сірководню від 10 до 50 мг/куб. та мінералізацією 2-10 г/куб. У багатьох населених пунктах пробурено велику кількість свердловин, проте вони використовуються з лікувальною метою недостатньо.
Два відомі санаторії
1959 року в с. Сергіївці Одеської області було відкрито води, що містять іони брому. Глибина їхнього горизонту склала 550 м, мінералізація – 23 г/куб.дм, а вміст брому – 52 мг/куб.дм.
Згодом на околицях цього села було створено курорт. Остаточну розробку родовища було здійснено в 1960-70 роках. Свердловина цього лікувально-профілактичного центру постачає хлоридно-гідрокарбонатно-натрієву мінеральну воду, що надходить до групи питних. На базі Сергіївського санаторію організовано лікування мінеральними водами для населення Одеської, сусідніх областей та іноземних громадян.
Найвідомішим масивом Одеської області, в якому виявлено цілющі мінеральні води, є Куяльницький лиман. Обрій залягання води становить від 76 до 140 метрів під землею. Вчені відзначають, що води куяльницького типу сформувалися в так званих верхньосарматських відкладеннях і мають ступінь мінералізації 0,5-1,5 до 2,2-3,7 грама на квадратний дециметр.
