На будинках по вулицях Тираспольській, 7 (ріг Новосельського, колишньої вулиці Ямської) та Старопортофранківській, 26 немає жодних покажчиків, пов’язаних з ім’ям Марка Абрамовича Аганіна. Цей учений був вихованцем Одеської Другої гімназії, яка розташовувалась у різний час за вказаними адресами.
Вчений-географ народився 12 жовтня 1876 року в одеській сім’ї міщан. За традицією, притаманною сім’ям корінних одеситів, 1885 року хлопчик вступив у підготовчий клас Другої гімназії. 1894-го став її випускником, отримавши за підсумками навчання срібну медаль. Нарешті, 1898 року він випустився з університету Одеси, отримав диплом першого ступеня спеціаліста-географа. Треба сказати, що Марк Абрамович був одним із 39 викладачів нашого вишу, які народилися в Одесі. Більше на odesa.name.
Доцент Аганін й наука про Землю
У ті роки в Одесі спостерігався особливий інтерес до різних географічних об’єктів нашого регіону. Свої перші кроки робили науки, що знаходяться на стику географії та біології, хімії тощо. Майже третину навчального часу студенти та викладачі проводили на польовій та морській практиці, вивчаючи причорноморські лимани, еолові.
Процеси на узбережжі Чорного моря, беручи участь у геоморфологічних експедиціях. Участь у діяльності брав М.А. Аганін. Особливим інтересом у студентів та колег користувалися його лекції з гідрометеорології.
Приват-доцент працював у тісній співпраці з професором Г.І. Танфільєвим, своїм учителем. Він був одним з його помічників під час видання підручників та п’ятитомника, присвяченого географії імперії. В останній том були включені матеріали, присвячені морям, зокрема Чорному.
В одеському періоді діяльності Аганіна була перерва, пов’язана з його роботою у Варшавському політехнічному інституті. Там у 1904 році він відзначився створенням чудової науково-наукової лабораторії. У тому ж році він здобув другу вищу освіту – у Санкт-Петербурзькому політехнічному інституті.
Повернувшись до Одеси, його було призначено спостерігачем у Магніто-метеорологічну обсерваторію Новоросійського університету. З 1908 викладав на Вищих жіночих курсах і в реальному училищі.
У 1908-1909 pp. він стажувався у метеорологічних обсерваторіях Санкт-Петербурга та Києва, а 1910-го успішно пройшов випробування на ступінь магістра фізичної географії.
Марк Аганін – дослідник географії Азово-чорноморського регіону
За роки своєї роботи доцент (потім професор) Аганін показав себе як практик-винахідник. Читаючи лекції з гідрології та метеорології, вивчаючи природу опадів він створив кілька оригінальних приладів. Ним було проведено магнітну зйомку узбережжя Чорного та Азовського морів, досліджено процеси утворення дощу з метою створення штучних опадів. З цих причин Марка Абрамовича у наукових колах міста заведено вважати засновником геоморфології – науки, яка досліджує рельєф, його походження та зовнішній вигляд, історію розвитку та динаміку його змін.
Попри свої досягнення, професорське звання Марк Аганін отримав лише у 1922 році, хоча працював уже не в університеті. У той час його лекції слухали студенти новонародженого політехнічного інституту. Одночасно з роботою в інституті він служив у Геофізичній обсерваторії, яка була відокремлена від університету під час його реорганізації. Там він керував відділом актинометрії та земного магнетизму.
У 1931 – 1935 роках під його керівництвом було здійснено гігантський проєкт магнітної зйомки території Української РСР. Саме він організував магнітні виміри 1 500 пунктів та вперше склав магнітну карту української республіки; він також провів магнітну зйомку узбережжя Чорного та Азовського морів. В останній рік свого життя вчений став членом-кореспондентом Академії наук УРСР.
