Ізмаїльський елеватор: важливий дунайський вузол транспортування зерна

Початок історії портового елеватора Ізмаїла сягає часу, коли це дунайське місто знаходилося у складі Королівства Румунія. Наприкінці 1930-х років. румунське керівництво вирішило побудувати низку таких споруд у портових містах. Ізмаїл опинився серед них. Проєкт елеваторів був замовлений румунському архітектору Ф. Рутту, а ізмаїльський був збудований у роки Другої світової війни. На початку 1960-х років. на розі вулиць Красивої та Портової для елеватора було збудовано склади для зберігання зерна. Більше на odesa.name.

Роль кукурудзи у житті елеватора на Дунаї

Особливе місце це підприємство посіло у роки правління Країною Рад Микити Хрущова. Побувавши одного разу в США, кукурудзяний вождь задумав перегнати цю країну в питанні вирощування відповідної культури. Кукурудзу сіяли навіть на суворій півночі.

Начебто на замовлення з Кремля землі Ізмаїльського району давали рясні врожаї золотистої та солодкої культури. З полів качани відвозили прямо на елеватор. Цей процес не зупинявся ні на хвилину.

Очевидці казали, що вся територія району засіяна кукурудзою. Поступово її почали завантажувати у спеціальних перегородках прямо на вулиці Портовій. Згодом кукурудзяний бум зійшов нанівець, але життєвий досвід хрущовської доби підказав, що територію складів слід збільшити. У 1970 р. до існуючих сховищ прибудували нові приміщення.

На території між елеватором та їдальнею порту розміщувалася служба матеріально-технічного забезпечення пароплавства (МТЗП), яка забезпечувала флот та берегові підрозділи всім необхідним. У розпорядженні МТЗП був свій невеликий флот: кілька самохідних барж типу “Північ” та судно “Постачальник”. У 1962 р. було збудовано великий двоповерховий склад та адмінбудівлю.

Елеватор пострадянської Одещини

Після розвалу Союзу РСР службу скоротили, територію передали порту, а адмінбудівлю зрівняли із землею. Та ж доля спіткала і їдальню порту. Ще на початку 1990-х там можна було пообідати за 70-80 копійок, а хліб був безплатний. Не стало Торгмортрансу, а ділянку, де була їдальня, передали порту.

До 2019 року Ізмаїльський елеватор входив до складу компанії “Агроінвестгруп”, після чого опинився в руках компанії “Е.К.О. ГРУП”. Новим власникам дістався термінал площею 18 813 тисяч квадратних метрів, на яких відбувалася обробка до 720 тисяч тонн сухих вантажів. На території є криті склади площею 9,07 тис. кв. метрів, а також причал №3 завдовжки 94,8 м та глибиною – 8 метрів. На той момент переходу термінала з рук до рук потужність його одноразового зберігання зерна становила 27 000 тонн.

Елеватор портового типу займався в основному гуртовою торгівлею зерном, необробленим тютюном, насінням та кормами для тварин. В асортименті підприємства значилися також обробка суден, автомобільного та залізничного транспорту; робота з різними вантажами.

Треба сказати, що на елеваторі було розроблено методи аналізу зернових культур, які виробляла лабораторія зернокомплексу. Цей підрозділ періодично проходив сертифікацію Держстандарту України. Експертів оснастили необхідним обладнанням щодо аналізу зернових культур.

З метою контролю за станом зерна підприємство залучає незалежні сюрвеєрські компанії SGS, INCOLAB, COTECNA, які документально підтверджують якість зерна, яке відправляється морами до країн Азії, Африки та Європи.

У плані експорту вантажів (пшениці, ячменю та інших зернових культур) компанія співпрацює з транспортними партнерами із Молдови, для якої забезпечують перевезення транзитних обсягів молдавського зерна до Дунайських портів.

Get in Touch

.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.